Classy Campus: Olga Sukhomlyn, university lecturer

Ніколи не забуду один день, на початку вересня минулого року. Тоді ми, вже такі “втомлені від життя”, студенти третього курсу як завжди скучали, чекаючи на лекцію. Я на тій перерві, власне, читала черговий глянець і без кінця відволікалася на годинник: коли вже цей день закінчиться? Але мій настрій кардинально змінився, коли Ольга Юріївна Сухомлин, нова тоді і така улюблена зараз викладачка, розпочала пару. Їй у той день вдалося не лише вразити своїм професіоналізмом, а й довести, що викладач може стати натхненням не лише в академічній сфері, а й у царині стилю. Ольга Юріївна розповіла Classy Campus про те, чому Інститут журналістики – кузня модних талантів, про те, чому фешн-журналістику можна і потрібно досліджувати, а також про те, як виховати у собі стиль.

Ольго Юріївно, ви завжди виглядаєте дуже стильно! Скажіть, як починалися ваші стосунки із модою? Чи ви завжди цікавилися нею?

Дякую) Мені видається, що знайомство кожної жінки з модою починається з того одіяльця чи конверта, в якому її ще крихіткою забирають із пологового будинку))) А якщо серйозно, то мода мене цікавить у розрізі фешн-журналістики, фешн-блогінгу, адже я керую кількома дослідницькими проектами у цій сфері, ну і трошки – у повсякденному житті – рівно настільки, аби почуватися задоволеною тим, що я бачу в дзеркалі.

Як вибудовувався ваш власний стиль?

Під впливом різних обставин, методом спроб – вдалих і не обов’язково, пошуків, компліментів. Для мене стиль починається із гармонії – сукня може бути улюбленою, але сьогодні може зовсім не пасувати до... настрою, і навпаки – раптом хочеться вдягнути светрик, який пам’ятає мої старші класи і так підкреслює емоції дня.

Як би ви описали свій стиль?

О, залишу описи для Вас) а як би ви описали мій стиль?

Знаю, що ви полюбляєте цікаві аксесуари. Розкажіть про те, як обираєте прикраси та ті деталі, що завершують образ?

Багато прикрас, які я дуже люблю, це подарунки, а в такому випадку це вже не просто сережки, перстенек, брошка – це вже якась історія, посмішка, дотик, слова, у них утілені, а значить і образ вони доповнюють не просто візуальним штрихом, а настроєвим. Я узагалі люблю речі з історіями. Історію аксесуару ти декоруєш новими деталями кожного разу, вдягаючи прикрасу. З усіх аксесуарів я просто обожнюю браслети – різні за матеріалами і стилями, у поєднаннях і самодостатні, авторські яскраві і примітивно-легковажні – різноманітні. А от годинників не ношу, маю кілька, але не ношу.

Чи є у вас особлива прикраса чи річ, з якою пов’язані спогади?

Таких речей багато. У моїй шафі є поличка, яку я так і називаю – на пам’ять: ці речі варто було б давно відпустити від себе, але спочатку треба відпутити особливе ставлення до них чи того, з чим вони пов”язані. От сказала і може здатися, що я – фетишистка. Це не зовсім так – на цій поличці ще є багато вільного місця.

Чи слідкуєте ви за українською модною індустрією?

Так, обов`язково. Щороку відвідую UFW – кілька показів – улюблених дизайнерів. Інститут журналістики – це узагалі якась кузня кадрів для модної індустрії України. Моя однокурсниця Христина, знана як Tina Martinet– створює премилі і патріотичні світшоти – ношу такий із задоволенням, моя студентка Інга Вишневська – прес-секретар UFW, ще одна однокурсниця дизайнує оригінальні сумочки – ну як тут не слідкувати за модою?

Роботи яких українських дизайнерів Вам імпонують? Можливо, у вашому гардеробі є дизайнерські об’єкти?

Є кілька імен, які мені імпонують. Велику частину мого гардеробу займають речі від Ірини Харченко, ТМ СІХ, мені імпонує поєднання вишуканості та стриманої елегантності в її моделях – обираю їх для ділового стилю. На дозвіллі люблю дещо сміливіші образи.

На що ви звертаєте увагу, обираючи річ? Скажімо, на якість тканини чи на трендовість, на певний бренд?

Обов’язково на якість і на те, як ця річ пасує саме мені, як вона гармонуватиме з тими речами,які вже маю.

Як вдається поєднувати робочий дрес-код/формальний стиль із любов’ю до моди?

Це зовсім не складне поєднання, адже мода – це отримувати задоволення від поєднань і непоєднуваностей, мода це маленька мушка на комірці ділової сорочки.

На вашу думку чи можна виховати у собі почуття стилю?

Думаю, виховати в собі можна багато-що, навіть почуття стилю. Виховати, а потім сказати, що так і було завжди. А взагалі середовище, освіта, друзі – все те, що оточує людину, відточує її грані. Звісно, є “вихідний матеріал”, але і “оздоблювальні роботи” теж відіграють неабияку роль. Це як у грі слів і смислів скло-кришталь-камінці сваровського-алмаз-діамант.

Коли ви подорожуєте, чи звертаєте увагу на те, як вбираються жінки у різних країнах? Стиль якої країни вам імпонує?

Цікаво спостерігати за тим, як змінюється мода разом із географічними координатами, хоча в умовах глобального села (і тут не без фахової теорії) ці межі дещо стираються. Втім шведки у 10 градусів тепла – вже всі в босоніжках, американки люблять розтягнені і запрані футболки, а полячки громіздкі шарфи із ковтунами – але це все так відносно, адже кожна подорож – це якесь спостереження, це якась зустрічна модниця, естетка чи навпаки – далека від моди панянка, а я ж науковець – без вибірки і адекватних методів дослідження – намагаюся висновків не робити. Хіба висловити гіпотезу)))